Чотири колеса возять тіло,
а два - душу...
Не знаю, як у кого, а в мене стосунки з байками складаються, як з дівчатами: спочатку були високі та фігуристі (блондинки чи брюнетки - не суть, але неодмінно з довгими ногами).
Тобто "спорти" :) Правильний спорт він який? Червоний! У пластику!! "Пуляти з точки А в точку В"!!! Коротше, "Нас не наздоженуть!!!!"
Трохи подорослішавши (чи порозумнішавши?) виявляємо, що тягне до дівчат не лише вродливих, а й розумних. Починаєш цінувати глибину їхніх бездонних очей; українську ніч під бездонним небом, відблиски вогнища на хромі твого байка, запах умитих грозою полів, політ шуліки над дорогою... Виявляється, що подобається сидіти прямо в сідлі (а не "ембріоном"), неквапливо котити й спостерігати Життя.
Який же байк може стати на шляху "і до розумних, і до вродливих"? У кожного своє поняття про "те, як треба", поділюся тут результатами та висновками за підсумками трирічної експлуатації. За основу взято найкращий круїзер у малому класі, що присутній на українському ринку: Zongshen ZS 250-5. У стоку мотоцикл уже дуже добрий, але хотілося доопрацювати байк за 2 параметрами - по-перше, ті дрібні зручності, які роблять з утилітарної речі _улюблену_ іграшку. По-друге, "а понти покидати?". Зрозуміло, що на Ангелів китайцем враження не справиш, але якщо немає мажорних можливостей - це не привід виглядати "колгоспником".

У повному "екіпі" після доведення байк виглядає досить великим, дядько 1.89м з чималим пузом і вагою "за сотню" виглядає органічно. Цьому посприяло, крім доброго "вихідного матеріалу", високе вітрове скло та "доведення керма":

Скло робилося 2 або 3 варіанти, за підсумками найкраще себе показало найбільше. Під час їзди містом забрало шолома взагалі можна не опускати, що добре позначається на оглядовості. Реально починає "задувати" за швидкості понад 80.
Для експерименту пробували курити на ходу - відчуття приблизно як "у копійці з відкритими вікнами" :) Скло кріпиться в 4 точках, тож у спеку зняття його займає 6 хвилин. Зате в міжсезоння такий "парус" не раз рятував від холоду й дощу (хоча від фур, що проїжджають, поштовх присутній).
У результаті вдалося досягти поставленого завдання - скло дуже практичне й додає байку функції справжнього далекобою. Електрорегулювань скла, звісно, немає, але продумані кріплення та 2 гайкові ключі вирішують питання зміни геометрії дуже швидко. Декоративно ж скло додає байку "жирності", на відміну від маленьких "нашльопок на морду".
Другим моментом стала морока з кермом. Хотілося підняти його вище, не так, звісно, як у класичних чоперах, але для високої людини потрібно було отримати класичну пряму посадку в діапазоні зросту від 1.65 до 2.05 м. Рідне кермо було вигнано, і його місце зайняло гнуте на проставках (докладніше фото нижче). Завдяки такому підходу за 3 роки в тестах не було знайдено жодної людини, якій кермо було б незручним.
У сукупності з новим кермом і низьким центром ваги байк кермується на рівні "велосипеда", попри свою чималу масу. Завдяки цьому досить скоро я став їздити містом на робочі зустрічі не на авто, а на байку - "заторопрошиваність" просто колосальна.
Екстер’єр також підкреслює гума. Навіть стокова задня гума виглядає "жирно", добра для тривалих перегонів на далекі відстані. Задня гальма потужна й досить інформативна, тому на мокрому асфальті заднє колесо легко заблокувати, що треба враховувати під час руху в дощ.

Окремий респект двигуну. Це єдиний вузол, який просто не хочеться чіпати. "Паровозна" тяга з низів, відсутність вібрації, чудове повітряне охолодження навіть у спеку. Сам двигун - зразок якісного виконання, недарма Зонгівські двигуни масово ставлять італійці. Це фото мотора після майже цілого сезону - двигун не мили: як бачите - стан "японця", жодних слідів оливи. Зверніть увагу - під круглою кришкою повноцінний (!) фільтр, за форм-фактором ставиться "на ура" MANN-івський фільтр.

а
Дата: Неділя, 03 Серпня 2014